-
1 сила
ж1) strength, force, vigour; vimсила духу — fortitude, strength of mind
2) тех., фіз. power, might, force; intensity; efficacy; energyсила вибуху — explosive power, strength of explosive
сила звуку — sound intensity; муз. volume of sound
сила тяжіння фіз. — gravity ( attractive) force
сила інерції — inertia, force of inertia
підіймальна сила — lifting ( elevating) force; carrying power ( capacity); leverage
рушійна сила — power, moving ( propelling) power, impetus, impulse
3) (мн. сили) військ. forcesголовні сили військ. — main body
4) юр. forceсила закону — force of the law, statutory force, virtue of the law
втрачати силу — to lose validity, to become invalid
5)зібратися із силами — to collect one's strength, to nerve oneself; to pull oneself together; to gather one's energies
См. также в других словарях:
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
вимушений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до вимусити. 2) прикм. Який здійснюється чи здійснений проти бажання, потреби, під тиском обставин. •• Ви/мушений прогу/л час, протягом якого працівник з вини адміністрації був позбавлений можливості працювати. 3)… … Український тлумачний словник
прикручувати — ую, уєш, недок., прикрути/ти, учу/, у/тиш, док., перех. 1) Прикріплювати, прив язувати що небудь до чогось, закручуючи. || Прикріплювати кого , що небудь до чогось, обкручуючи чимсь. 2) Прикріплювати що небудь до чогось, вкручуючи. ||… … Український тлумачний словник
пропадати — а/ю, а/єш, недок., пропа/сти, паду/, паде/ш; мин. ч. пропа/в, па/ла, па/ло; док. 1) Загублюватися, втрачатися через недбалість, недогляд, крадіж і т. ін. || перев. недок., у сполуч. із запереч. част. не. Не зникати, бути весь час у наявності. 2)… … Український тлумачний словник
умовний — а, е. 1) Встановлений або визначений за домовленістю між ким небудь; зрозумілий, відомий тільки тим, хто домовився. || Який виробився в якомусь соціальному або професійному середовищі; штучний. 2) Викликаний, спричинений конкретними обставинами,… … Український тлумачний словник
вимушений — 1) (який здійснюється / здійснений проти бажання, під тиском обставин), примусовий, примушений, мимовільний 2) (здійснюваний через силу), роблений, нещирий, удаваний, неприродний … Словник синонімів української мови